Хімічна небезпека

Хімічна небезпека

#перша допомога

#хімічна небезпека

#засоби захисту

13 січня 2026

У результаті пошкодження трубопроводів або сховищ, викидів аміаку, хлору, синильної кислоти та інших шкідливих речовин виникає хімічна небезпека. Будь-який контакт із речовиною або отруйними випарами становить загрозу для людей і тварин. Тож з’ясуємо, як розпізнати хімічну небезпеку, що робити у разі її виникнення та як надати першу допомогу постраждалим від отруєння різними хімічними речовинами.

Зображення 1

Як розпізнати хімічну небезпеку

Основні фактори небезпеки викиду чи розливу хімічних речовин:

  • забруднення навколишнього середовища;
  • смерть людей і тварин, знищення рослин;
  • значні руйнування, якщо стався хімічний вибух.

ДСНС та органи місцевої влади сигналом тривоги та через офіційні канали комунікації сповіщають населення про хімічну небезпеку в разі аварії.

Додатковими ознаками хімічної загрози є:

  • вибухи й виникнення пожежі;
  • несподівана поява диму, туману та крапель яскравих кольорів;
  • виникнення різких сторонніх запахів;
  • раптова загибель тварин і масове ураження рослин навкруги.

Людина не завжди у змозі побачити чи розпізнати хімічну аварію, проте ознаки отруєння небезпечними токсичними речовинами проявляються майже одразу.

Основними симптомами хімічного отруєння є:

  • ускладнене дихання чи задишка, біль у грудях, кашель з виділенням мокрот і крові;
  • нудота та проблеми з кишківником;
  • почервоніння, набряк і запалення очей, іноді — помутніння рогівки й ураження райдужки;
  • печіння, сухість у носі й горлі, осиплість голосу, носові кровотечі, нежить;
  • подразнення шкіри, виникнення на ній пухирів;
  • зміни настрою, нервове збудження;
  • головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Після сигналу тривоги уважно слідкуйте за офіційними каналами місцевих органів влади та засобами масової інформації.

Дії при хімічній небезпеці

У разі хімічної небезпеки важливо не панікувати й діяти швидко. Щоб захиститися від впливу небезпечних хімічних речовин, негайно покиньте зону зараження. Рухайтеся до місця евакуації поперек вітру. Якщо ураження хлором — піднімайтеся на вищі поверхи будівлі, при викиді аміаку — спускайтеся якомога нижче.

Для захисту органів дихання використовуйте протигази або промислові респіратори, призначені для захисту від небезпечних хімічних речовин, а в разі їх відсутності — ватно-марлеві пов'язки, змочені водою або відповідним розчином. Якщо небезпеку становить аміак, використовуйте 2% розчин оцтової чи лимонної кислоти, якщо хлор — 2-5% розчин питної соди.

Подальші дії залежать від того, де ви перебуваєте і викид якої саме речовини стався.

Вдома

  • Залишайтеся вдома до офіційного повідомлення місцевих органів влади про те, що хімічна небезпека минула.
  • Зачиніть двері й вікна, щільно закрийте вентиляційні отвори, люки й димоходи.
  • Заклейте скотчем або плівкою всі щілини, стики рам та одвірки.
  • У герметичні пакування помістіть необхідний запас їжі та ліків, наберіть у пляшки питну воду.
  • Про всяк випадок вимкніть водо-, газопостачання й електроенергію.
  • Якщо відчули неприємний запах, надягніть підготовлені заздалегідь засоби індивідуального захисту.

Поза межами приміщення

  • Захистіть органи дихання від потрапляння небезпечних хімічних речовин і терміново прямуйте в укриття.
  • Уникайте низин, намагайтеся залишатися на підвищенні.
  • Якщо ви сховалися на підземній стоянці чи в підвалі, не залишайтеся там довго. Вони можуть мати погану вентиляцію та накопичувати токсичні речовини. До того ж хлор важчий за повітря й осідає на землю, тому концентрація його парів буде вищою в підземних приміщеннях.
  • Слідкуйте за напрямком вітру. Якщо він дме у вашу сторону, покиньте зону потенційного забруднення.
Зображення 2

В осередку зараження хлором чи аміаком

  • Закрийте очі, затамуйте дихання та якомога швидше одягніть засоби індивідуального захисту органів дихання: протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов'язку, змочену водою чи відповідним розчином.
  • Щільно загорніться у верхній одяг. Якщо не маєте засобів захисту, по можливості, змочіть одяг водою та дихайте через нього.
  • Визначте напрям вітру й повільно виходьте з зони зараження. Рухайтеся перпендикулярно вітру.
  • Якщо стався викид хлору, а ви не можете вийти з приміщення, вилізьте на високий предмет, наприклад, стіл чи драбину. Хлор важчий за повітря і стелиться над землею.
  • Телефонуйте 101 і чекайте на допомогу рятувальників.

Як тільки хімічна небезпека минула, відкрийте вікна й двері, щоб провітрити приміщення. Зніміть верхній одяг та інші речі, вимийте відкриті частини тіла з милом, а за можливості — прийміть душ. Слабким мильно-содовим розчином протріть робочі поверхні та вимийте харчові продукти, такі як фрукти й овочі.

Перша допомога у разі отруєння небезпечними хімічними речовинами

Якщо ви чи хтось з оточення опинився в зоні хімічної аварії та постраждав від дії небезпечних токсичних речовин, слід якомога швидше:

  • захистити органи дихання;
  • вийти з осередку аварії перпендикулярно до напрямку вітру й дістатися чистого повітря;
  • видалити небезпечні хімічні речовини зі шкіри та очей;
  • знезаразити постраждалі ділянки тіла.

Важливо! Під час надання першої медичної допомоги при отруєнні хімічними речовинами, не рекомендується робити штучне дихання, щоб не наражати себе на небезпеку.

Ураження хлором

У разі хімічної аварії з викидом хлору важливо пам'ятати, що хлор важчий за повітря і накопичується в низьких місцях. Тому не варто ховатися в підвалах, тунелях і переміщатися низинами. Перебувайте на верхніх поверхах будівлі або на горищі йі за можливості залиште зону ураження через підвищені місця.

Отруєння хлором відбувається внаслідок вдихання, контакту зі шкірою та слизовими оболонками. Основні ознаки отруєння хлором — різь в очах, сльозотеча, різкий біль за грудиною, сухий кашель, задуха, блювання та порушення координації рухів. Можуть з'явитися пухирці на шкірі, свербіння, почервоніння й легке печіння.

Перша домедична допомога постраждалому.

  • Виведіть людину із зони дії отруйних речовин на свіже повітря.
  • Зніміть забруднений одяг і обмийте теплою водою ділянки шкіри, що контактували з хлором.
  • Промийте слизову оболонку очей та прополощіть рот і ніс великою кількістю води або слабким розчином соди (1 чайна ложка на склянку води).
  • Дайте їй подихати 15 хвилин парами води, нашатирного спирту або аерозолем піввідсоткового розчину питної соди.
  • Не залишайте потерпілого одного, допоможіть прилягти, щільно вкрийте та не дозволяйте пересуватися самостійно.
  • У разі необхідності викличте швидку допомогу або відвезіть його в лікарню в положенні лежачи.

Під дією випарів хлору альвеоли в легенях, що поглинають кисень, набрякають і розриваються при кашлі. Це може призвести до критичної нестачі кисню та загибелі. Тому у разі рефлекторної зупинки дихання проведіть штучну вентиляцію легень.

Ураження аміаком

Аміак — це безколірний з різким «нашатирним» запахом. Під час отруєння аміаком у людини прискорюється пульс і серцебиття. Шкіра на відкритих ділянках червоніє і починає свербіти. Також виникає різь в очах, нежить, сильний кашель, ускладнення дихання.

Якщо людина контактувала з розлитим рідким аміаком чи його розчинами, виникає сильний опік шкіри, обмороження й виразки.

Надайте першу домедичну допомогу постраждалому.

  • Виведіть або винесіть людину із зони ураження на свіже повітря, забезпечте тепло та спокій.
  • Промийте водою шкіру, очі, рот і ніс. Для обробки шкіри підійде 5% розчин оцтової або лимонної кислоти.
  • Напоїть потерпілого теплим молоком із харчовою содою (1 чайна ложка соди на склянку молока).
  • Якщо є можливість, дайте йому зволожений кисень, закапайте в очі по 2-3 краплі 30%-го альбуциду, в ніс — оливкову або вазелінову олію.
  • Одягніть на постраждалого ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочену в 5% розчині оцтової або лимонної кислоти.
  • У випадку спазму голосових щілин прикладіть тепло до шиї постраждалого.
  • При зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію (якщо знаєте та вмієте це робити).

Хімічна небезпека є суттєвою загрозою для дітей, літніх людей, осіб з інвалідністю та тих, хто має хронічні захворювання органів дихання. Вони не завжди здатні самостійно попіклуватися про себе. Важливо знати, що робити у разі виникнення загрози викиду небезпечних хімічних речовин, як допомогти собі та надати першу домедичну допомогу тим, хто її потребує.

Поширені запитання