Наразі міни в Україні — один з найбільш розповсюджених типів вибухонебезпечних предметів. Вони бувають різні за виглядом, способом активації та ураження. Проте незалежно від форми чи модифікації, кожен вибухонебезпечний предмет несе загрозу життю та здоров’ю людей. Тому давайте з'ясуємо, як розпізнати основні види мін і як з ними поводитися.
Які бувають міни
Міна — це вибухонебезпечний предмет, що може поранити, покалічити чи навіть вбити людину, пошкодити авто, військову техніку, будівлі та елементи інфраструктури.
Міни бувають мінометні та інженерні.
1. Мінометні міни
Це боєприпаси, призначені для стрільби зі спеціальних пускових установок — мінометів. Вони мають краплеподібну форму та хвостовик з металевими пластинками, що нагадують оперення.
Така міна залишається небезпечною, навіть якщо не вибухнула одразу. Чутливі елементи детонатора пошкоджуються внаслідок удару і можуть активувати міну за найменшого поруху чи коливання ґрунту.
2. Інженерні міни
Ці вибухові пристрої приховано встановлюють у місцях, де на них може натрапити людина або техніка. Наприклад, під землею і на землі, на ґрунтових дорогах і узбіччях, під водою та у стінах будівель. Детальніше про те, де ховаються міни та інші вибухонебезпечні предмети, дивіться тут.
Інженерні міни мають підривний механізм, що спрацьовує за певних умов. Наприклад, якщо хтось або щось наближається до міни. Або коли на корпус пристрою наступає людина чи наїжджає транспорт.
За призначенням інженерні міни поділяються на протипіхотні та протитранспортні.
Протитранспортна міна призначена для пошкодження або знищення автомобілів, танків та інших видів техніки. Спрацювання мін залежить від кількох факторів, зокрема вони можуть вибухнути:
- у момент наїзду колеса на детонатор;
- унаслідок дії магнітного поля танку на спеціальний пристрій у детонаторі;
- коли техніку фіксує оптичний датчик міни.
Протипіхотна міна створена для ураження людей. Тому спроєктована таким чином, щоб вибухати у разі присутності, наближення або взаємодії з людьми.
Ознаки та класифікація протипіхотних мін
Протипіхотні міни зазвичай невеликі за розміром і встановлені так, щоб їх було складно помітити. Корпус виготовляють з металу, пластику або дерева і фарбують відповідно до кольорів навколишнього середовища. Найчастіше це відтінки коричневого та зеленого.
Протипіхотна міна вибухає, якщо на неї наступити або зачепити «розтяжку» — дріт чи нитку, натягнену на невеликій висоті над землею і прикріплену до запалу міни.
За способом ураження протипіхотні міни поділяються на дві групи:
- Фугасні містять тільки вибухову речовину і вражають ударною хвилею та викликають опіки.
- Осколкові, крім вибухової речовини, мають елементи ураження — металеві кульки, циліндри, голки тощо.
Деякі протипіхотні міни також оснащені системою самоліквідації, що викликає вибух через визначений проміжок часу. Додатково може бути встановлений запобіжний механізм, який не дозволяє знімати або знешкоджувати міни.
Також існують міни-пастки. Зовні вони здаються нешкідливими, часто їх маскують під звичайні побутові речі. Проте у разі дотику або іншої зазвичай безпечної дії, вони можуть спричинити поранення і навіть загибель.
Правила мінної безпеки
- Якщо побачили міну, зупиніться і не рухайтесь, адже поряд може знаходитись ще одна або декілька мін.
- У жодному разі не чіпайте її, не торкайтеся корпусу міни та не намагайтеся зрушити її з місця. Це призведе до вибуху, тяжких травм або загибелі.
- Залишайтеся на місці та телефонуйте 101. Якщо поруч немає телефона — голосно покличте на допомогу.
